Інтернет-банкінг
Інтернет-банкінг

Макроекономічний огляд

Рефінансування валютного державного боргу – завдання №1 для економічної стабільності

Жовтень було відзначено підвищенням ставок державних запозичень на внутрішньому ринку. Ставку розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у гривні було збільшено до 19% річних, а ОВДП у доларах США із погашенням у 2020 році вже розміщували під 7,5% річних. Підвищення ставок державних запозичень зумовлене, з одного боку, посиленням графіку виплат за державними боргами, з іншого – погіршенням грошової ліквідності уряду. Іншими словами, уряду потрібно дедалі більше позичати, аби розраховуватися за боргами.

Дуже часто державний борг розглядають як одне ціле. Цей підхід недостатній для доброго розуміння ситуації, адже є суттєві відмінності між частинами державного боргу, передусім у валютному розрізі. Варто розрізняти ситуацію із гривневим боргом та боргом у іноземній валюті.

У сегменті гривневого боргу стан справ більш простий. Тут державний борг представлено практично єдиним видом інструментів: гривневими ОВДП. Валюта боргу відповідає валюті доходів державного бюджету, що нівелює валютний ризик. В цьому сегменті очікується полегшення боргового навантаження у 2018 році. Якщо у 2018 році сукупний обсяг погашення гривневих ОВДП становитиме майже 74 млрд. грн. (еквівалент одного місяця доходів Державного бюджету), то у 2019 році обсяг погашень наявних наразі цінних паперів становить менше 38 млрд. грн. Остання сума зросте за рахунок коротких розміщень упродовж наступного року, але різниця все одно залишиться дуже великою.

Проте високе навантаження за гривневим боргом спостерігатиметься у найближчі місяці. Це великі процентні платежі за так званими інфляційними ОВДП у листопаді 2018 року та великі обсяги погашення у січні 2019 року. Поточна ситуація із напруженим виконанням дохідної частини Державного бюджету разом із зменшенням гривневої ліквідності ускладнює рефінансування та обслуговування цих боргів, проте масштаби проблеми не становлять загрозу: йдеться про казначейські касові розриви, а не про неспроможність обслуговувати борг.

Графік платежів за державним боргом України у гривні, млрд. грн.

Інша ситуація з валютним державним боргом. Іноземна валюта не є валютою бюджетних доходів в Україні, її обсяги є обмеженими. Що більше, ключовим ризиком тут є валютний. Саме через девальвацію гривні загальне відношення державного боргу до ВВП України зросла спочатку з 12% до 40% у 2008-2010 роках, а потім з 40% до 80% у 2014-2016 роках (зараз показник скоротився до приблизно 65% ВВП).

На відміну від гривневого боргу, навантаження за валютним боргом наступного року суттєво зросте. Трирічна пауза, якої Україна добилася під час реструктуризації зовнішнього боргу в 2015 році, минула. Якщо у 2016-2017 роках обсяг валютних платежів за державним боргом становив 4 млрд. доларів на рік, то у 2018 році він посилився до 8 млрд. доларів, а у 2019 році зросте до 9,5 млрд. доларів (знов-таки, ця сума ще зросте через короткі запозичення найближчим часом). Рефінансування такого великого боргового навантаження ускладнюється тим, що в Україні відбуватимуться вибори (у цей час інвестори зазвичай вичікують) та загальним погіршенням ставлення кредиторів до країн, що розвиваються.

Графік платежів за державним боргом України в іноземній валюті, USD млрд.

Останні домовленості України з Міжнародним валютним фондом про нову програму stand-by обсягом 3,9 млрд. доларів, яка також відкриє можливості для практичної реалізації недавніх домовленостей про фінансову підтримку зі Світовим банком та ЄС (+2 млрд.), дає підстави для оптимізму щодо вдалого проходження великих боргових платежів у 2019 році та навіть нарощування міжнародних резервів за рахунок виходу України на ринок комерційних запозичень (до +2 млрд.). Також можливі запозичення і великих підприємств у «фарватері» цих подій. У разі реалізації цих подій напередодні 2020 року інвесторам та кредиторам не доведеться знову хвилюватися з того самого приводу, що і зараз.

Facebok Messenger
Telegram
Viber
Йде розмова
Skype дзвінок
Альфа чат