Економіка не подає ознак прискорення у 2020 році

Міжнародний валютний фонд вкотре погіршив очікування щодо динаміки світової економіки. Прогноз зростання світового ВВП у 2019 році зменшено ще на 0,2 в.п. до 3%, а у 2020 році – на 0,1 в.п. до 3,4%. Найсуттєвіше понижено прогнози економічного зростання у 2020 році для Німеччини, Мексики, Бразилії, Саудівської Аравії. Цілком імовірно, що це не останнє погіршення прогнозів на 2020 рік (понижувальний перегляд очікувань на 2019 рік теж відбувався у багато етапів).

Для України фахівці МВФ очікують зростання на 3% у 2019 році та на ті самі 3% 2020 році. Тимчасом як ми очікуємо трохи вищої динаміки цього року (3,3%), наш прогноз на 2020 рік співпадає із очікуваннями аналітиків Міжнародного валютного фонду.

Наразі нема підстав констатувати зміну моделі економічного зростання для України у 2020 році. Жорстка монетарна політика та інші чинники стримують банківське кредитування, а інвестиційна активність тяжіє до концентрації у певних «зіркових» секторах економіки (яскравим прикладом цього року є «зелена» енергетика), не перетворюючись на системний всеосяжний процес. Прямі іноземні інвестиції залишаються мало значущими, а сукупна частка інвестицій у ВВП досі залишається занадто низькою (17%) для справжнього стрибка економіки вперед.

В цьому контексті доволі цікавим є дослідження ділових очікувань підприємств за ІІІ квартал 2019 року, нещодавно оприлюднене Національним банком України. Індекс ділових очікувань (ІДО) залишається у позитивному полі (значення понад 100), проте він «охолоджується» вже два місяці поспіль. Але найцікавіше, що очікування бізнесу поляризувалися: імпортери зберігають оптимізм, тимчасом як у експортерів (у галузевому розрізі це переважно сільське господарство та переробна промисловість) настрої впали до найнижчого з 2016 року рівня (значення індексу становить 103,5, що близько до межі балансування кількості оптимістів і песимістів).

Індекс ділових очікувань (ІДО) у 2010-2019 роках

Очевидно, що імпортери у 2019 році виграли від економічних тенденцій набагато більше за експортерів. Ключовим драйвером економіки є внутрішній попит, що забезпечує додатковий запит на імпортовані товари. При цьому укріплення гривні дуже сприяє імпортерам, проте аж ніяк не сприяє ані імпортозаміщенню, ані фінансовим результатам українських експортерів, які могли би бути джерелом нарощування внутрішніх інвестицій. А сам імпорт по суті додається до ВВП інших країн, а не України.

Відповідно до нашого прогнозу, в 2020 році Україна за інерцією наслідуватиме ту саму модель економічного зростання, що панує у 2019 році. Потенційний позитивний ефект від припливу інвестицій, розвитку ринку земель, на нашу думку, виходить за межі прогнозного періоду. Що більше, відповідні реформи ще мають не просто відбутися, а і забезпечити переконання інвесторів у їхній невідворотності.

З іншого боку, посилюються системні обмеження для економічного зростання. Демографічні чинники ринку праці (міграція, наслідки провалу народжуваності у 1990-х, старіння населення) все більше обмежуватимуть потенційний темп зростання української економіки. Випереджаюче збільшення витрат порівняно з доходами змушуватиме багато бізнесів стримувати інвестиційні програми, а також темпи збільшення рівня оплати праці, що означатиме сповільнення темпів зростання внутрішнього попиту.

За цих умов здійснення структурних реформ та створення умов для масованого залучення іноземних інвестицій стає вибором виживання, адже без зміни моделі економічного розвитку в напрямі підвищення продуктивності Україна приречена на подальше сповільнення темпів економічного зростання. Другим за важливістю напрямом зміни економічної моделі має бути ослаблення демографічного зашморгу: якщо Україна прагне експансивного зростання економіки, їй знадобиться розширення залученої робочої сили.

Реальний ВВП України у 2001-2020 роках, % зміни

Facebok Messenger
Telegram
Viber
йде розмова
Skype дзвінок
Альфа чат